Особлива дата

Добрий ранок! 9 березня особлива дата для українців – День народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Шевченко був відомий і боротьбою за визволення українського народу.

Пройшло 211 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Український видатний митець залишив кілька важливих послань, які для українців стали закликом до дії.

Цікаві факти із біографії Тараса Григоровича.
Цього року Тарасові Шевченку виповнилося б 211 років.

Поет був невисокого зросту – лише 164 см.
До речі, він був не лише поетом. Шевченко – це ще й прозаїк, драматург, художник, громадський та політичний діяч.
Лише 12 років зі свого короткого життя Тарас Григорович був відносно вільною людиною. 24 роки він був кріпаком, 11 років перебував під слідством, на військовій службі та у засланні.

Тарас любив витрачати гроші на одяг. Коли жив у Петербурзі і добре заробляв роботою портретиста, міг собі дозволити дорогі костюми. Тож він був знаним модником.
Твори Тараса Шевченка перекладені більше, ніж ста мовами світу. Зокрема мовою есперанто.

Всі найголовніші події в житті Шевченка сталися навесні.
Від часів юності й до останнього дня Шевченко з усіх напоїв любив чай.
Шевченко, очевидно, дуже любив калину. І у “Кобзарі” вжив це слово 385 разів.
Пам’ятники Шевченкові розміщені по цілій планеті. Їх налічують майже 1,5 тисячі. Звісно ж, найбільша кількість в Україні.

Тарас Григорович гарно співав і грав на гітарі. Тембр його голосу був рідкісним і приємним – тенор чи баритон з високим теноровим звучанням. Перебуваючи у засланні, Тарас Шевченко долучився до описової експедиції на Аральське море. Він виконував роботу картографа, топографа і гідрографа. Його безпосередніми обов’язками було робити замальовки та описувати узбережжя та острови, замірювати глибини.

На основі зібраних матеріалів були створені карти, які використовували до 70-х років 20 століття. Наприкінці життя Тарас Григорович дуже захопився ліпленням та гравіюванням. В 1860 році він отримав звання Академіка з гравіювання Імператорської академії мистецтв. Високу нагороду вручили за гравюру за полотном Рембрандта «Притча про працівників виноградника».