Розмови вечірні

Добрий ранок! Вже і літо закінчуються я ще не зрозуміла було воно чи ні. Раптова спека яка настала у місті та і роботи було багато, не встигла насолодиться красою літніх днів. Але наприкінці чудовой пори року рускіе вирішили, зробити нам адскі дні.

Третій день підрят масові атаки які руйнують міста, создають стільки горя людям. Розрухи і жертви в каждому місті. Б'ють по інфраструктурі показуючи цим вихволяня, що зроблять нам дні без світла. Але ми нація непереможна, без світла теж погано, але поки тепло ще нормально. А ось коли з настанням холодів більше перспектива лякає.

Із за світла нам не чути тривог і в цей момент вони б'ють ракетам по мирному населенню. Цілий день я вчора була в шоці перебуваючи в очікуванні що знов обстріли будуть. Два дні підрят тереразірують народ. Щоб трохи відволіктися до обіду займалась хатніми справами.

Випікала піцу коли було світло , радуе те що були заготовки які часто готую. Щоб при случаї покласти все зробити і поставити випікати. С початком війни я так і роблю. Потім до самого вечора прогулка , коли вже стемніло пішли в дом де проводили розмови. Це щоб не садити телефон. Остані дні це в моеї сім'ї актуально.