Evening silence. Love the clouds #203

4 months ago (Edited)

EN	UA
After a few hot days, the coolness and humidity came... And there is no rain. And it won't be in the coming days... Fields and gardens are waiting for water from the sky. And I, in a moment of peace, look into the familiar landscape. And at the same time, the sky is always new. Today there are only a few cirrus clouds. But how beautifully the evening sun illuminates the tall, slightly dry stalks of grass. No one will mow it, it will simply dry out and in the spring, young grass will replace old. Last night in this sky, on this route, enemy russian drones were flying and roaring. They flew to Lviv to cause a lot of trouble. And now the birds are singing here, as if at some kind of vocal competition. Contrasts of being. But the old peace is so lacking.	Після кількох спекотних днів прийшла прохолода... Волого. А дощу так і немає. І не буде ближчими днями... Поля і сади чекають води з неба. А я у хвилину спокою дивлюся у знайому далину. Старий пейзаж. А водночас небо завжди нове. Сьогодні на ньому лише трошки перистих хмар. Але ж як гарно вечірнє сонце підсвічує високі трохи сухі стебла трави. Її ніхто не коситиме, вона просто зісохне і навесні на їх зміну прийде молода трава. Минулої ніч по цьому от небу, по цьому маршруту летіли ворожі безпілотники і ревіли. Летіли на Львів, щоб зробити багато біди. А зараз тут співають птахи, наче на якомусь вокальному конкурсі. Перші цвіркуни... Контрасти буття. Але так бракує давнього спокою. Дитячого. Його можуть подарувати хмари, але не надовго. Ловіть момент разом зі мною.